1 Chronicles 23

А Давид був зодя́гнений в одежу з вісо́ну, як і всі Левити, що не́сли ковчега, і співаки́, і Кенанія, зверхник но́шення і співакі́в, а на Давиді був ще й льняни́й ефо́д. 1І ввесь Ізраїль ніс ковчега Господнього заповіту з радісним криком, і зо звуком рога, і з су́рмами, і з цимба́лами, гра́ючи на ци́трах та на а́рфах. 2І сталося, коли ковчег Господнього заповіту прийшов аж до Давидового Міста, то Мелхо́ла, Саулова дочка́, виглядала через вікно. І побачила вона царя Давида, що танцював та грав, і знева́жила його в своєму серці. 3

Божий ковчег на своєму місці

4І прине́сли вони Божого ковчега, і поставили його в сере́дині скинії, що розтягну́в для нього Давид, і прине́сли цілопа́лення та мирні жертви перед Божим лицем. 5І покінчи́в Давид прино́сити цілопа́лення та мирні же́ртви, та й поблагослови́в наро́д Ім'я́м Господнім. 6І він поділив для всякого Ізраїлевого му́жа, від чоловіка й аж до жінки, кожному по буханце́ві хліба, і по кава́лкові м'яса та по виноградному калаче́ві. 7І він попризна́чував перед Господнім ковчегом із Левитів слу́жачих, щоб вони визнава́ли, і прославляли, і хвалили Господа, Бога Ізраїлевого: 8Асаф був головою, а другий по ньому — Захарій, Єіїл, і Шемірамот, і Хіїл, і Маттітія, і Еліяв, і Беная, і Овед-Едом, і Єіїл — на знаря́ддях цитр та на арфах, а Асаф голосно грав на цимба́лах. 9А священики Беная та Яхазіїл — на су́рмах, за́вжди перед ковчегом Божого заповіту.

Вдячний Давидів псалом

10Того дня, тоді Давид дав уперше псалма на подя́ку Господе́ві через Асафа та братів його: 11„Дякуйте Господу, кличте Ім'я́ Його, серед наро́дів звіщайте про вчи́нки Його́! 12Співайте Йому́, грайте Йому́, говоріть про всі чу́да Його! 13Хваліться святим Його Йме́нням, хай ті́шиться серце шукаючих Господа! 14Пошу́куйте Господа й силу Його́, лице Його́ за́вжди шукайте! 15Пам'ятайте про чу́да Його, які Він учинив, про озна́ки Його та про при́суди уст Його 16ви, насіння Ізраїля, раба Його, сини Яковові, вибра́нці Його́! 17Він — Госпо́дь, Бог наш, по ці́лій землі Його при́суди! 18Пам'ятайте наві́ки Його заповіта, слово, яке наказав Він на тисячу ро́дів, 19що склав Він Його з Авраамом, і прися́гу Його — для Ісака. 20І Він поставив його за Зако́на для Якова, Ізра́їлеві — заповітом навіки, 21говорячи: „Дам тобі край ханаа́нський, як наділ спна́дщини для вас!“ 22Тоді їх було невелике число, нечисле́нні були та прихо́дьки на і́ншій землі, 23і від наро́ду ходили вони до наро́ду, і від царства до іншого люду. 24Не дозво́лив ніко́му Він кри́вдити їх, і за них Він царям докоря́в: 25„Не дото́ркуйтеся до Моїх помаза́нців, а пророкам Моїм не робіте лихо́го!“ 26Господе́ві співайте, вся зе́мле, з дня-на-день сповіщайте спасі́ння Його! 27Розповідайте про славу Його між пога́нами, про чу́да Його — між усіма наро́дами. 28Бо великий Господь і просла́влений ве́льми, і Він найгрізні́ший над бо́гів усіх! 29Бо всі бо́ги наро́дів — божки́, а Господь небеса́ сотворив! 30Слава та ве́лич — перед лицем Його, сила та радість — на місці Його. 31Дайте Господу, ро́ди наро́дів, дайте Господу славу та силу, 32дайте Господу славу Йме́ння Його, прино́сьте дарунка й прихо́дьте перед лице Його! Кланяйтеся Господе́ві в вели́ччі святому!